Психологічні травми стосуються кожного. Навіть тих, кому пощастило більше і вони були мінімальні. Як мінімум тому що це умова розвитку особистості. Психологічна зрілість потребує інтеграції психологічних травм. Що це означає? Коли травматичний досвід залишився в минулому і вже не викликає серйозних емоційних реакцій.
Якщо вам притаманний якийсь типовий негативний емоційний стан, в який ви періодично впадаєте, з якого важко виходите, що повторюється в різних стосунках – найімовірніше, мова йде про непрожитий травматичний досвід.
На лекції будемо говорити про травми розвитку, що стосуються кожного (від пренатального періоду до смерті). Розглянемо типові травми, що пов’язані з вихованням – їх прояв у дорослому житті та причини виникнення. Зупинимось на наслідках серйозних психологічних травм – посттравматичному стресовому розладі, його симптомах та загальних рекомендаціях. А також розберемось у факторах, що допомагають впоратися та чинниках, що блокують інтеграцію травматичного досвіду.
1. Травми в онтогенезі, необхідні для розвитку.
2. Травми, пов’язані з вихованням: відторгнутості, покинутості, приниження, зради, несправедливості.
3. Посттравматичний стресовий розлад.
4. Інтеграція психотравм: для чого та як.
Лектор Психолог Анна Крайлюк (facebook.com/annakrailiuk/) – практикуючий психолог, сертифікований психотерапевт, символдраматіст, член Української спілки психотерапевтів, кандидат психологічних наук.
