Штучний інтелект доволі непередбачуваний. Пропонуючи йому дані, важко вгадати, які патерни в них він виявить. Хочеш натренувати алгоритм відрізняти хаскі від вовка, а він вчиться — визначати засніжений ліс (бо ж саме таких фото із вовками найбільше).
Однак ми використовуємо штучний інтелект для вирішення набагато складніших задач, що, звісно, тягне несподіванки: іноді смішні, іноді — драматичні. А висновок алгоритму може бути як абсурдним, так і безжально щирим.
У продовженні серії InnoHub #накарантині поговоримо про етичний вимір цієї проблеми:
- Чи взагалі можливо навчити машину людському?
- Які складнощі постають на шляху перекладу людського сприйняття на мову технологій?
- Які етичні наслідки такої науки?
Варто долучитися:
- тренерам нейромереж;
- ентузіастам сфери AI;
- усім, кому цікава філосіфія та етика роботи з AI;
- представникам бізнесів, які лише планують чи вже використовують AI.
Спікерка:
Майя Синиця, спеціаліст із навчання нейромереж Innovecs.
За освітою Майя — історик філософії, працювала перекладачкою, а тоді «увійшла в ІТ». Тішилася мріями працювати зі штучним інтелектом, надихнувшись жартами робота ТАРС із «Інтерстеллар». А наразі доводиться тренувати AI не реагувати на слово «Dick», якщо це ім’я.
Коли: 15 квітня, 17:00.
Де: онлайн (посилання на трансляцію надішлемо на пошту).
БЕЗКОШТОВНО.
